камізелька

камізе́лька (камізо́лька) жилет (м, ср, ст): Має очі, як старий пес. Колись, як сильніше махне головою, вони вихляпаються йому на камізельку. Але Шудра говорив. Вчора, ні, передучора він і Дзиґа бачили Марка коло електрівні (Нижанківський); Цього року є модна коротка, обтисла камізелька, яка застібується на переді на ґудзики (Нова хата 1933); А товар добрий, солідний: ватована камізо́лька з рукавами (Керницький)|| = ґорсет

зроби́ти з живота́ камізе́льку вул. завдати ножових поранень у живіт (ст)||скроїти камізельку

скроїти камізе́льку = зроби́ти з живота́ камізе́льку : Випили ми по одній, другій та третій, і з якихось причин вони стали між собою сваритись. Дійшло до того, що один з них витягнув складаний ніж і обіцяв другому “скроїти камізельку” (Овад)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камізелька — Камізе́лька: — безрукавка [54] — жилетка [41;III] — жилетка, безрукавка [51] Словник з творів Івана Франка
  2. камізелька — камізе́лька іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. камізелька — Безрукавка, жилетка; (на хутрі) кептар. Словник синонімів Караванського
  4. камізелька — -и, ж., рідко. Те саме, що безрукавка; жилетка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. камізелька — БЕЗРУКА́ВКА (вид короткого одягу без рукавів — звичайно як деталь народного або робочого вбрання), КАМІЗЕ́ЛЬКА рідше; ЖИЛЕ́ТКА (ужив. і як назва відповідної деталі європейського чоловічого костюма — трійки); ЖИЛЕ́Т, ЛЕ́ЙБИК діал. Словник синонімів української мови
  6. камізелька — Камізе́лька, -ки; -зе́льки, -зе́льок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. камізелька — КАМІЗЕ́ЛЬКА, и, ж., рідко. Те саме, що безрука́вка; жилетка. Поза будинком по городі ходив пан у камізельці (Фр., II, 1950, 56); Камізелька гера фон Рінке була зроблена з щирої саксонської вовни, ще й подвійного плетення (Смолич, Сорок вісім.. Словник української мови в 11 томах
  8. камізелька — Камізе́лька, -ки ж. = камізелок. На паничу камізелька, пристав панич до серденька. Чуб. V. 1168. Словник української мови Грінченка