кантувати
кантува́ти 1. обертати, повертати іншим боком (ст)
2. обдурювати (ст)
3. підмовляти, підбурювати (ст)
4. робити різкі, дошкульні зауваження; сварити, ганьбити (ст)|| = бештати
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кантувати — кантува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- кантувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Обшивати, облямовувати кантом (див. кант I 1)) що-небудь. Кантувати комір мундира. Кантувати фотографію. 2》 спец. Обтісувати по краях дошку, брус тощо, роблячи кант (див. кант I 2)). 3》 спец. Перевертати під час пересування (про вантаж). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кантувати — КАНТУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що, спец. Перевертати заготівки, деталі, вироби при обробленні або вантаж при переміщенні. Та де вже його кантувати тринадцятилітньому хлопчині? Соває ломиком, а злиток не ворушиться (М. Словник української мови у 20 томах
- кантувати — ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ (ОБТОРО́ЧУВАТИ), ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ (ОБКАНТО́ВУВАТИ розм. рідше), КАНТУВА́ТИ розм., ОБВО́ДИТИ розм., ТОРОЧИ́ТИ рідше, ОБШИВА́ТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
- кантувати — КАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Обшивати, облямовувати кантом ( див. кант¹ 1) що-небудь. Кантувати комір мундира; Кантувати фотографію. 2. спец. Обтісувати по краях дошку, брус тощо, роблячи кант ( див. кант¹ 2). 3. спец. Словник української мови в 11 томах