1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

капець

ка́пець ( перев. мн. ка́пці) хатнє взуття (м, ср, ст): Обличчя поголене, на тілі – свіжа сорочка, на ногах – м'які капці (Лисяк)||пантофля, папуча

◊ по тобі тут на́віть ка́пці не ли́шаться тут навіть сліду твого не буде (ст): Що ти маєш робити? Ти питаєшся, що ти маєш робити?.. Ти, закута макітро! їдь до хати! На фільварок! По тобі тут навіть капці не лишаться... Чого стоїш?.. (Нижанківський)

ка́пе́ць вул. кінець, безвихідь (м, ср)|| = амба

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капець — ка́пець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. капець — див. кінець; смерть Словник синонімів Вусика
  3. капець — див. капці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капець — КАПЕ́ЦЬ, невідм., ч., жарг. Кінець (див. кіне́ць¹ 3); капут. Кінь у хазяйстві – все! Без коня мужикові капець! (Б. Антоненко-Давидович); – Щодо звичайних поштових послуг, то тут повний капець – сам знаєш, як довго все це триває... Словник української мови у 20 томах
  5. капець — присудк. сл., зниж. Кінець; дуже погано. Ви знаєте, що таке прищі?Я знаю. Це капєц (С. Пиркало). Чи то ведмідь, чи то кабан, все думаю — капець! («ТНМК»). Я думала, він свою копчену історію почитує і дрочить, а він, понімаєш, у нас буйний! Капєц! (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  6. капець — КІНЕ́ЦЬ присудк. сл. (кому, чому, рідше для кого-чого або без додатка — вживається для того, щоб підкреслити остаточне, безумовне припинення чогось, загибель кого, чого-небудь), АМІ́НЬ розм., МОГИ́ЛА розм., А́МБА розм., БА́СТА розм., КАЮ́К розм. Словник синонімів української мови
  7. капець — КА́ПЕЦЬ див. ка́пці. Словник української мови в 11 томах
  8. капець — Капець, -пця м. 1) Кожаная обувь безъ голенищъ, опорки, туфли. Від злого давця бери й капця. Ном. А дід бабці купив капці, та короткі були, то втяв пальці. О. 1861. XI. 68. (н. п.). 2) Родъ суконныхъ шитыхъ носковъ. Гол. Од. 67. Словник української мови Грінченка