кацапський

каца́пський знев. 1. російський (ср, ст): А ще коли за большевицьких часів міліціонер назвав його буржуйською свинею і націоналістичним падлом, то вже був кінець усьому. І ще до того міліціонер говорив кацапською мовою. За Польщі говорили до нього по-польськи, а за большевиків – по-московськи. Що за холера. Всіма мовами у Львові говорять, тільки не українською, не тою мовою, якою він говорив на Сихові, якою розмовляв зі старим Липачем і своєю Маринкою. Сина свого назвав Ігорем. На злість. Щоб не перекрутили (Тарнавський З.)

2. москвофільський (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кацапський — каца́пський прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. кацапський — -а, -е, розм. Прикм. до кацап. || жарт. Такий, як у кацапа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кацапський — КАЦА́ПСЬКИЙ, а, е, зневажл. Прикм. до каца́п. Коли се де не візьмись з садка суне якийсь чоловік у кацапському одягу [одязі] (Панас Мирний); – А мій дід, чи то пак, прадід, як прийшов із царського війська, то теж любив увернути кацапське слівце (В. Словник української мови у 20 томах
  4. кацапський — КАЦА́ПСЬКИЙ, а, е, заст., розм. Прикм. до каца́п. Його [Гоголя] невмирущі типи з «Мертвих душ» — це зразки з наших панів, а не кацапських (Мирний, V, 1955, 410); // жарт. Такий, як у кацапа. — Ви б ліпше запустили собі кацапську бороду, вона б вам більше личила (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 210). Словник української мови в 11 томах
  5. кацапський — Кацапський, -а, -е Великорусскій. Словник української мови Грінченка