келішок
келі́шок (килі́шок) чарка (м, ср, ст): Тала́пнем собі по келі́шку (Авторка); В задимленому жовтому світлі – столики, біля них на стільцях – постаті: нахилені одна до одної голови, розставлені широко лікті, відхилені спини, витягнені ноги, підперті долонями щоки – між пляшками, келішками, тарілками, недокурками і надпитими гальбами (Нижанківський)|| = бойдек
◊ па́льнути келі́шок випити алкоголю (ст)|| = ґольнути
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- келішок — КЕЛІ́ШОК, шка, ч., розм. Чарочка. – Прошу, зайдіть зо мною на снідання! – Дякую, я вже по сніданню. – Ну, то вип'єте келішок коньяку. Прошу, не робіть церемонії (І. Франко); Франьо підсовує Лялі келішок, теж перед тим витерши рукавом і хукнувши в нього (Ю. Винничук). Словник української мови у 20 томах
- келішок — Келі́шок, -шка, в -шку; келі́шки, -шків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- келішок — Келішок, -шка м. Рюмка. Св. Л. 58. Словник української мови Грінченка