кепело

ке́пело (ке́пуло, кє́пеле) вул. розум (ст): Овва, ви всі мудрі і своїм “кепеле” завжди знайдете виправдання. А тим часом справа зовсім “капут” (Вітошинська)|| = розум

◊ ке́пуло в ме́келі жвавий розум (ст)

◊ ма́ти ке́пеле бути розумним (ст)