клюска

клю́ска (перев. мн. клю́ски) 1. кул. шматок вареного тіста; галушка (ср, ст): Щось нині я цілком не мала швунґу до роботи і до ва́рення, то зварила клюски (Авторка); Ми діставали на сніданок шматок хліба, на обід – ро́сіл або зупу, шматок мяса й кашу, а на вечеру – шматок хліба і кашу або клюски (Нагірний)

2. ірон. товста, огрядна людина (ст): А що я була повненька, а ще писалася Клюс, то кликали мене в школі та на вулиці Клюска (Авторка)

3. вул., військ. відзнака на уніформі або на шапці (ст)

хля́пані клю́ски кул., вул. тісто, яке лиють у кипляче молоко чи росіл (ст)||ляте (лляне) тісто

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клюска — Клю́ска, -ки ж. Родъ кушанья: вареные кусочки тѣста съ творогомъ и масломъ. Хотин. у. Словник української мови Грінченка