клявіш
кля́віш (кля́віс) 1. муз. клавіша струнного інструмента (фортепіано, рояля тощо)(ст)
2. вул. ключ, відмичка (ст)
3. вул., тюр. тюремник (ст): Ну, так – це вже кінець. Врешті, інакше воно не могло скінчитися. Чотири високі стіни, параха і кпявіс (Нижанківський); Його знали, як злий грейцар, всі “клявіси” і не раз, бувало, говорили: “Пане Потішко, з кого ви робите вар'ята – з поліції чи з себе самого?” (Керницький)
4. вул. зуб (ст): Як ці дам ляґов по макувє, то ці вши́сткє кляві́ше с кага́лу вимельду́є (Авторка)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клявіш — Кля́ві́ш, -ша; -ві́ші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)