1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

клякати

кляка́ти ставати на коліна (м, ср, ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клякати — Кляка́ти: — ставати на коліна; [XIII] — ставати навколішки [1;4;21;X;XII] — стояти навколішках [36] — падати, впасти навколішки [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. клякати — кляка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. клякати — -аю, -аєш, недок., клякнути, -ну, -неш, док. Ставати, падати на коліна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клякати — КЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., КЛЯКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Ставати, падати на коліна. Ніхто його [обряду] докладно В повній цілості не знає. Чи клякати, чи стояти (І. Словник української мови у 20 томах
  5. клякати — КЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., КЛЯКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Ставати, падати на коліна. Ніхто його [обряду] докладно В повній цілості не знає. Чи клякати, чи стояти (Фр., X, 1954, 100); Іван клякнув механічно коло ліжка, поклав голову на подушку (Круш., Буденний хліб.., 1960, 95). Словник української мови в 11 томах
  6. клякати — Кляка́ти, -ка́ю, -єш с. в. кля́кнути, -кну, -неш, гл. Становиться, стать на колѣни. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. Гол. І. 237. Клякни, клякни, жено моя, буде стята гловка твоя. Гол. І. 172. Словник української мови Грінченка