кляпа
кля́па I.(кля́мпа) крав. вилога, лацкан (пальта, піджака)(ст): Володимир Бачинський, визначний політик, посол до австрійського парляме́нту, голова Української національно-демократичної партії, низького росту, грубий, завжди на темно вбраний і майже все з білою хризантемою в кляпі сурдута (Купчинський); Річницю смерти двох чудових хлопців, які відважно пішли на діло, з погляду окупанта – протидержавне, а з нашого погляду – патріотичне, слід відзначити журбою. Мала чорна стяжечка під клямпами ваших плащів чи комірчиком блюзки буде тією ниткою, яка зв'язуватиме вас в суцільну родину (Ласовська)
кля́па II.невдача, провал (ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кляпа — Клапан, вентіль, чоп; кляпа сурдута: вилоги [IV] — клапан, затичка [II] — кляпа (324) (klapa) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
- кляпа — -и, ж., зах. Стара корова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кляпа — Кляпа, -пи ж. Старая корова. Вх. Лем. 425. Словник української мови Грінченка