кляса
кля́са 1. шк. група учнів одного року навчання; клас (ст): Кляси в гімназії традиційною дорогою, від діда-прадіда, ділено на дві катеґорії, на “тяжкі” й “легкі”. До “тяжких” належали всі непаристі: І, III, V і VII, а до “легких” належали II, І́V, VІ́ і VIII кляса. Що третю клясу зачислено до “тяжких”, це зрозуміло, бо там до латини та німецького приходила ще страшна грека, але годі збагнути, чому призначено тяжкою V клясу, де повторювано ширше те, що вивчили в нижчій клясі (Шухевич)
◊ господар кля́си → господар
2. що-небудь найвищого ґатунку, першорядне, найкраще (ст): Львівське пиво – то є кляса, робить з хлопа супераса (із пісні)
◊ пе́рша кля́са 1. шк. перший клас (ст)
2. дуже добре, найкраще (м, ср, ст): На смерть має чорне вбрання, в якому брав шлюб. Матеріял – як залізо, і до трумни буде перша кляса (Тарнавський З.)
3. шк. ступінь оцінювання (ст): Аби я не знати як добре відповідав, аби я не знати як добре учив його предмет, котрий я дуже любив, по питанні було все одне закінчення: – Сідай! Маєш другу клясу! (Шухевич)
Значення в інших словниках
- кляса — Кля́са: — клас [53] Словник з творів Івана Франка
- кляса — Кля́са. 1. Клас у різних значеннях. На се вказують і новійші податкові устави і проекти до такт устав, котрі далеко більше, як се було давнійше, увзглядняють біднійші кляси суспільности, щоби тим способом вирівнювати нерівний поділ майна (Б. Українська літературна мова на Буковині
- кляса — Клас; (у систематиці) розряд, підрозділ, категорія, тип; (- людей) о. калібр, д. формат; (у громаді) верства, стан, (дрібніша) прошарок; (у школі) кімната; (учнів) група. Словник синонімів Караванського
- кляса — 1. (суспільства) стан, див. категорія 2. це в школі Словник чужослів Павло Штепа
- кляса — Кля́са, -си; кля́си, кляс і -сів; рідше клас, -су; кла́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)