кнаяти

кна́яти вул. швидко йти, бігти (ст): Пфі! То ти є такий облітаний? Певно, мама зарізала оселедця, і ти кнаєш до хавіри на баль, що? (Нижанківський)

◊ кна́яти під слуп → слуп