кнувати

кнува́ти підступно замишляти (ст): Оця небувала в мого пана інструктора покірливість перед органами влади, та ще й підкреслене титулування пана Коґута “паном інструктором”, насувало мені підозріння, що пан Макс кнує якийсь підступ (Керницький)