колеґа

коле́ґа (колє́ґа) 1. друг, товариш, приятель (Лучук) (м, ср, ст): Про революційний рух знав добре. Знав, що деякі його колєґи належать до організації, але боявся з ними розпочинати розмову на цю тему (Тарнавський З.)||колежка (колежка)

2. товариш за фахом, місцем праці тощо (м, ср, ст): Ледве після довгих міркувань я, Селепко Лавочка, вирішив віддати мій “Щоденник” до публічного вжитку. Це перемогла думка, що, коли Лука Апулей, античний коле́ґа по перу, міг зробити героєм своєї книжки осла, а Іван Франко – лиса, то чому я не можу зробити героєм самого себе? (Селепко)