колька

колька:

●а шоб <�бода́й, най> тебе́ колька кольнула (лайка-проклін)

а шоб <�бода́й, най> тебе́ колька сколола (лайка-проклін)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колька — ко́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колька — (у боці тощо) біль, жм. колючка. Словник синонімів Караванського
  3. колька — -и, ж. 1》 Різкий, гострий переймистий біль (у животі, у боці і т. ін.), який створює відчуття уколу. Слизова колька — синдром, який характеризується порушенням моторики і секреції товстої кишки. На кольки брати кого, що безос. — боліти (про відчуття колючого болю). 2》 діал. Колючка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колька — КО́ЛЬКА, и, ж. 1. Різкий, гострий біль (у животі, у боці і т. ін.), який створює відчуття уколу; коліка. Як побачила я Параску та й не стямилась; як кольнула мене колька в печінки (І. Словник української мови у 20 томах
  5. колька — (аж) ко́льки ко́лють (спира́ють); (аж) ко́лька ко́ле (спира́є) кого. Хто-небудь страждає від заздрощів. Та я тебе поцілую із правого боку, Най ворогів кольки колють хоть півтора року! (Коломийки). аж ко́лька спе́рла. В мене жінка дуже красна .. Фразеологічний словник української мови
  6. колька — КОЛЮ́ЧКА (голчасте утворення на тілі деяких тварин; загострений кінець стебла, листя рослини тощо), ГО́ЛКА, ШПИ́ЛЬКА, ШПИЧА́К (СПИЧА́К), ШПИ́ЧКА, ШИП, КО́ЛЬКА діал.; ХВОЇ́НКА, ХВОЇ́НА (у хвойних дерев та кущів). Словник синонімів української мови
  7. колька — Ко́лька, -льки, -льці; ко́льки, ко́льок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. колька — КО́ЛЬКА, и, ж. 1. Різкий, гострий біль (у животі, у боці і т. ін.), який створює відчуття уколу. Як побачила я Параску та й не стямилась; як кольнула мене колька в печінки (Н.-Лев., II, 1956, 26); Катерина.. Словник української мови в 11 томах
  9. колька — Ко́лька, -ки ж. 1) Колика, колотье. Русин каже: «іди в поле!» Полька каже: «колька коле». Грин. III. 314. Марині неначе колька заколе в саме серце. Левиц. І. 40. 2) Колючка; игла (у ежа). Їж ма кольки. Вх. Лем. 426. Словник української мови Грінченка