комплетний

компле́тний (компле́тний) цілковитий, повний (ст): Ситуація була близькою до комплетної невдачі, але я зручно її врятував (Селепко)||чистий

компле́тний ва́р'ятвар'ят

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплетний — Компле́тний: — повний [47] — цілковитий, повний [13] Словник з творів Івана Франка