комісняк

комісня́к (комісьня́к) військ. 1. військовик (ст): Ну, колеґо, як думаєте тепер: чи здобудемо Україну тільки пістолею і лісом, чи також і комісняком та крісом? (Лисяк)

2. (перев. мн. комісня́кі) черевик (ст)

3. тюр., військ. чорний хліб (ст): Сніданок – чорну каву і пів “комісьняка” – видано у великому поспіху, дехто не встиг і хлепнути гарячої рідини, що пахла йодиною, тільки язика собі попарив, як із лоскотом відчинилися двері, до камери впали поліцаї з палками і заверещали: “Всі на коридор – марш!” (Керницький)