коритник

кори́тник знев. людина, яка використовує службове становище для власної наживи; кар'єрист (ср, ст): А скільки з'явилось комбінаторів і коритників. Злетілись, як мухи на новий смітник (Нижанківський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коритник — (носій споживацької ідеології) мискоборець. Словник синонімів Караванського