коритник
кори́тник знев. людина, яка використовує службове становище для власної наживи; кар'єрист (ср, ст): А скільки з'явилось комбінаторів і коритників. Злетілись, як мухи на новий смітник (Нижанківський)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коритник — (носій споживацької ідеології) мискоборець. Словник синонімів Караванського