куйон

куйо́н шк. учень, який занадто сумлінно вчиться, постійно зазубрює, кує (ст): Ціла восьма кляса була під знаком недалекої матури. “Куйони” кували день і ніч (Шухевич); Були, правда, між ними і вийняткові хлопці, які час від часу показувались для фасону на викладах і навіть пробували деколи складати іспити, але пан Макс до таких “куйонів” не зачислявся (Керницький)