кучкувати

кучкува́ти зіщулитися, зігнутися калачиком (ст): Так, треба признатись, що, вичікуючи “надзвичайних подій”, я в звичайний спосіб задрімав, кучкуючи на “недокінченій симфонії” [на ліжку] (Керницький)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me