кцюк
кцюк (цюк) 1. недокурок (ст): “Дай “шлюґа”, – промовив Місько. – “Маєш “цюка”, як хочеш, бо мені уже відхотілося курити (Загачевський)|| = бомок
2. обрізок (м)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
кцюк (цюк) 1. недокурок (ст): “Дай “шлюґа”, – промовив Місько. – “Маєш “цюка”, як хочеш, бо мені уже відхотілося курити (Загачевський)|| = бомок
2. обрізок (м)