ладований
ладо́ваний 1. наповнений, напханий (перев. про шафу, валізу тощо)(ср, ст)
2. вул. багатий, грошовитий (м, ср, ст): Відомо, що вони жили не зле та, висловлюючися по-львівськи, були “ладовані” (Загачевський)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ладований — ладо́ваний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- ладований — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до ладувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ладований — ЛАДО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до ладува́ти 2. Вклинюють голови коні все глибше і глибше у землю, в надри земні заїжджає ладований віз (П. Мовчан); Назустріч нам без кінця і краю йшли підводи, ладовані качанами (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- ладований — ЛАДО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ладува́ти 2. Назустріч нам без кінця і краю йшли підводи, ладовані качанами (Літ. газ., 1.1 1948, 2). Словник української мови в 11 томах