ладований

ладо́ваний 1. наповнений, напханий (перев. про шафу, валізу тощо)(ср, ст)

2. вул. багатий, грошовитий (м, ср, ст): Відомо, що вони жили не зле та, висловлюючися по-львівськи, були “ладовані” (Загачевський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладований — ладо́ваний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. ладований — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до ладувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ладований — ЛАДО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до ладува́ти 2. Вклинюють голови коні все глибше і глибше у землю, в надри земні заїжджає ладований віз (П. Мовчан); Назустріч нам без кінця і краю йшли підводи, ладовані качанами (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. ладований — ЛАДО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ладува́ти 2. Назустріч нам без кінця і краю йшли підводи, ладовані качанами (Літ. газ., 1.1 1948, 2). Словник української мови в 11 томах