1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

лахман

ла́хма́н зношена, знищена річ; дрантя (ст): Сіра стіна, покрита різнобарвними шматами паперу, наклеюваними день у день, здираними безладно, виглядала як паяц. А прецінь кілько ж то глибоких драм скривали в собі не раз ті строкаті паперові лахмани (Франко)||лах

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лахман — Лахма́н: — лахміття [47] — шмаття, подертий одяг [III] Лахмани: — лахміття [6] Словник з творів Івана Франка
  2. лахман — ла́хма́н іменник чоловічого роду лахміття частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
  3. лахман — -а, ч. 1》 Покидь, лахміття. 2》 Покидьок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лахман — ЛА́ХМА́Н див. ла́хмани́. Словник української мови у 20 томах
  5. лахман — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл. Словник синонімів української мови
  6. лахман — ЛА́ХМА́Н див. ла́хмани́. Словник української мови в 11 томах
  7. лахман — Лахман, -на м. 1) Отрепье, лоскутье, рубище. 2) = лахмай. Словник української мови Грінченка