летун

лету́н льотчик (ст): Зловили п'ятьох летунів, що вискочили з зістріленого літака (Авторка); Під час великої війни [Першої світової] у Стрийському парку поліг при повітряній катастрофі австрійський летун, його могила була коло Палати мистецтва (Крип'якевич)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. летун — -а, ч., розм. 1》 Той, хто літає. 2》 Той, хто здатний швидко пересуватися, мчати, скакати тощо. 3》 Той, хто часто змінює місце роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. летун — ЛЕТУ́Н. Словник української мови у 20 томах