лещатарський

лещата́рський лижний (ст): Живемо під знаком зимового спорту. Перед полуднем жінка – це зухвалий хлопчак у шапці набакир, одягнута в незугарні лещатарські черевики. А пополудні й увечорі виколюється з цієї шкаралупки ніжний, барвистий мотиль (Нова хата 1933); Чомусь то він [Юрій Яновський] нагадував мені Богдана Антонича. Колись і Антонич ішов вулицями Львова, намагаючись проходити вулиці непомітно, притиснутий до мурів, насунувши глибоко на вуха лещатарську шапку (Тарнавський О.)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me