льокон

льо́кон = льо́к (ст): Професора Верещинського знали усі студенти, бо викладав він в еспортівці, а також в Політехніці. Уся голова його була покручена штучними льоконами, які він раз на тиждень закручував собі в перукарні, що була в кінці Академічної алеї (Чайківський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. льокон — Кучерик, закруток, св. локон. Словник синонімів Караванського
  2. льокон — Льо́кон, -на; -кони, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)