1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

мамула

маму́ла 1. нездара, недотепа; незґраба (ст)||файталапа (файталаха)

2. ірон. мамин синок; пестун (Лучук)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мамула — маму́ла іменник чоловічого або жіночого роду, істота вайло, тюхтій зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. мамула — див. вайлуватий; неуважний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. мамула — -и, ч. і ж., зневажл. Вайло, тюхтій, телепень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мамула — МАМУ́ЛА, и, ч. і ж., зневажл. Вайло, тюхтій, телепень. [Ліна:] Та йдіть-бо ви, мамула! (Я. Мамонтов); Годі дати собі раду з цим мамулою, що розлігся на капапі і вже зім'яв нову плахту, яку позавчора купив Мара (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  5. мамула — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
  6. мамула — МАМУ́ЛА, и, ч. і ж., зневажл. Вайло, тюхтій, телепень. Словник української мови в 11 томах
  7. мамула — Мамула, -ли об. Неповоротливый человѣкъ, увалень. Мнж. 185. Словник української мови Грінченка