мізерота

мізеро́та 1. нужда, біда (ст)

2. бідна, нещасна мала людина чи тварина (ст): Я знаю, що ви маєте злоте серце і не зробите кривди такій мізероті – притулите її до своїх котусів! (Керницький)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мізерота — див. мало Словник синонімів Вусика
  2. мізерота — -и, ж., розм. Те саме, що мізерія 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мізерота — МІЗЕРО́ТА, и, ж., розм. Те саме, що мізе́рія 1. За життя Аркадія, коли опливали в достатках, не чути було ніколи про злодіїв, то хто тепер мав би лакомитись на їх мізероту? (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  4. мізерота — МІЗЕРО́ТА, и, ж., розм. Те саме, що мізе́рія 1. За життя Аркадія, коли опливали в достатках, не чути було ніколи про злодіїв, то хто тепер мав би лакомитись на їх мізероту? (Вільде, Сестри.., 1958, 569). Словник української мови в 11 томах