мізерота
мізеро́та 1. нужда, біда (ст)
2. бідна, нещасна мала людина чи тварина (ст): Я знаю, що ви маєте злоте серце і не зробите кривди такій мізероті – притулите її до своїх котусів! (Керницький)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мізерота — див. мало Словник синонімів Вусика
- мізерота — -и, ж., розм. Те саме, що мізерія 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мізерота — МІЗЕРО́ТА, и, ж., розм. Те саме, що мізе́рія 1. За життя Аркадія, коли опливали в достатках, не чути було ніколи про злодіїв, то хто тепер мав би лакомитись на їх мізероту? (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
- мізерота — МІЗЕРО́ТА, и, ж., розм. Те саме, що мізе́рія 1. За життя Аркадія, коли опливали в достатках, не чути було ніколи про злодіїв, то хто тепер мав би лакомитись на їх мізероту? (Вільде, Сестри.., 1958, 569). Словник української мови в 11 томах