мішанина

мішани́на 1. суміш, мішанина (ср)||мішкулянція, міш-маш

2. кул. нарізані копчені вироби (ср, ст): У Іваха, в м'ясній крамниці на розі вулиць Мончинського і Шимановичів (тепер Єфремова і Мельника), де завжди так смачно пахло свіжою шинкою і де за 10 ґрошів можна було купити 10 дека (100 грамів) тонесенько порізаної на спеціальних машинках “мішанини” (Анекдотом став згодом стосунок радянських людей до таких технічних досягнень, як різальні машинки для шинки, ковбас чи жовтого сиру (“Что зто ві так тонко резать?”). їх знищено в усіх магазинах Львова (Крушельницька)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мішанина — мішани́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мішанина — Суміш, мішанка, (рідин) бовтанка, жм мішка, ж. вінеґрета, кн. конґльомерат, ід. трохи того, трохи сього, усього потроху; (з мов) п. суржик; (мелодій) попурі; (барв) мозаїка; (непорядок) безладдя, каша, плутанина; пор. ГІБРИД. Словник синонімів Караванського
  3. мішанина — Бовтанка (про рідину), бурда, вінегрет (ірон.); домішки, домішок, замішка, конгломерат, місиво, мішанка, мішаниця, мішма, підмішанка, половичанка (жито з пшеницею), помісь, суміш, суржик, суропиця, суспиця Словник синонімів Вусика
  4. мішанина — -и, ж., розм. 1》 Суміш, поєднання чого-небудь різнорідного. 2》 Відсутність чіткості, ясності, порядку в чому-небудь; плутанина, безладдя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мішанина — Суміш, саламаха Словник чужослів Павло Штепа
  6. мішанина — МІШАНИ́НА, и, ж., розм. 1. Суміш, поєднання чого-небудь різнорідного. – Та це в нас така пшениця вродила .. – не пшениця, а якась мішанина з житом (І. Словник української мови у 20 томах
  7. мішанина — БЕЗЛА́ДДЯ (брак організованості, системності, налагодженості в діях, відносинах, думках і т. ін.), БЕ́ЗЛАД, ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм.; НЕ́ЛАД (відсутність злагодженості в чому-небудь); ПЛУТАНИ́НА, СУМБУ́Р розм., МІШАНИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  8. мішанина — Мішани́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мішанина — МІШАНИ́НА, и, ж., розм. 1. Суміш, поєднання чого-небудь різнорідного. — Та це в нас така пшениця вродила.. — не пшениця, а якась мішанина з житом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. мішанина — Мішанина, -ни ж. 1) Смѣсь. 2) Сумятица, замѣшательство. Кинулись шукати його по табору, да не так то його й знайти у такій мішанині. К. ЧР. 308. Словник української мови Грінченка