1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

натягнути

натягну́ти 1. натягнути

◊ кі́ти натягну́ти → кіти

◊ натяга́ти но́ги → нога

◊ натягну́ти копи́та → копито

◊ натягну́ти копи́тами → копито

◊ натягну́ти нога́ми → нога

2. обманути, ошукати (ст)|| = виківати

◊ да́тися натягну́ти дати себе обманути (ср, ст): Який-то він був селеп і фраєр, що дав себе злапати на такий дурний “штос”, ніби вона була в тяжі. Жадний львівський кіндер на таке вже не наткнеться. Навіть якби справді щось було, то розумні дівчата ніколи з тим не вилазять, бо хлопець може відразу звіяти. А він дався натягнути (Тарнавський З.)||дати себе злапати

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натягнути — натягну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. натягнути — див. натягати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натягнути — НАТЯГНУ́ТИ див. натяга́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. натягнути — (кого?), -ну, -неш, док. Провести з кимсь статевий акт. Ця муля прийшла в голову Рині, певно, хочу натягнути в дитсадку Таню (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  5. натягнути — (-ягну, -ягнеш) док., кого; мол. Здійснити статевий акт з кимсь. Оглядаю ментелепу: струнка, у відверто-коротенькій спідничці; при нагоді можна було б її натягнути, але кілька гнійних прищів на лобі змушують про це забути (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 378. Словник жарґонної лексики української мови
  6. натягнути — I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  7. натягнути — НАТЯГНУ́ТИ див. натяга́ти¹. Словник української мови в 11 томах