1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

обарінок

обарі́нок коло, кільце (ст): Він сідає на лавочці і запалює цигарку. Пускає кілька димних обарінків і спокійно поглядає на Львів, що внизу (Тарнавський З.)||кулко

◊ ді́рка без обарі́нка ніщо (ст)

◊ як ді́рка без обарі́нка ніяк (ст): – Ну, як виглядаю? Добре? – Ні. – Зле? – Ні. – А як? – Як дірка без обарінка (Тарнавський З.)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обарінок — Об[в]арі́нок: Оба́рінок: — бублик [2;4;5;7;III-IX,XI-XIII] — крендель, виріб із тіста, схожий формою на вісімку [51] Словник з творів Івана Франка
  2. обарінок — обарі́нок іменник чоловічого роду бублик діал. Орфографічний словник української мови
  3. обарінок — Бублик. Словник синонімів Караванського
  4. обарінок — -нка, ч., діал. Бублик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обарінок — ОБАРІ́НОК, ОБАРИ́НОК, нка, ч., діал. Бублик. Вуйни і вуйки з чужих сіл посходилися. Петрикові обарінки давали (Марко Черемшина); * У порівн. Ґава, скрикнувши з болю, скрутився обарінком і покотився .. вниз (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  6. обарінок — Оба́рінок (бублик), -нка; -рінки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обарінок — ОБАРІ́НОК, нка, ч., діал. Бублик. Вуйни і вуйки з чужих сіл насходилися. Петрикові обарінки давали (Черемш., Тв., 1960, 35); *У порівн. Гава, скрикнувши з болю, скрутився обарінком і покотився.. вниз (Фр., III, 1950, 23). Словник української мови в 11 томах