1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

облітаний

облітаний 1. натренований, навчений (про голуба)(ст): – Пурцлі? Ну, а як? Не бачите? Подивіться на головку. Расові. Облітаєте, завжди додому вернеться. – Кожний добре облітаний голуб вернеться (Нижанківський)

2. вул. досвідчений, бувалий (ст): Ти в політиці облітаний, а я – ґіпс (Нижанківський); Ти є хлоп облітаний в таких кавалках, а до того теолог – маєш добру маску та й у Львові мало хто тебе знає, крім шановної бабці, кількох аґентів і кількох твоїх бувших симпатій (Керницький)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облітаний — облі́таний 1 дієприкметник навколо якого летали; який оминули під час польоту облі́таний 2 дієприкметник випробуваний в польоті Орфографічний словник української мови
  2. облітаний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облітати II. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облітати III 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облітаний — ОБЛІ́ТАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обліта́ти². Льотчик на мить перестав бути льотчиком, і нема за ним вздовж і впоперек облітаного неба (Гончар, Тронка, 1963, 9). ОБЛІ́ТАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обліта́ти³1. Словник української мови в 11 томах
  4. облітаний — ОБЛІ́ТАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до обліта́ти². Льотчик на мить перестав бути льотчиком, і нема за ним вздовж і впоперек облітаного неба (О. Гончар). ОБЛІ́ТАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до обліта́ти³ 1. Зяючі отвори ангарів приймали під свою покрівлю облітані машини першої черги (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах