обцибушити

обцибу́шити 1. обманути, ошукати (ср, ст): Хоче хлопа обцибушити. Не на фраєра трафив, ґосьцю! (Лисяк)|| = виківати

2. вул. обікрасти (ср, ст)|| = випорожнити

3. надто коротко підстригти волосся (м, ср, ст): Я така згіршена: хотіла тільки підрівняти кінці, а вона мене так обцибушила, хоч перуку вдягай (Авторка)|| = обскушити