осьмак

осьма́к шк. учень восьмого (випускного) гімназійного класу (ст): Тоді була “весна прекрасна, многоцвітна, тепла, ясна, мов дівчина у вінку”, – як каже в “Лисі Микиті” І. Франко. Також і наша гімназія була тоді “як дівчина у вінку”, окружена каштанами від вул. Л. Сапіги, що білими свічниками цвіли тоді, коли ми, учні-”осьмаки”, збиралися під гімназією з тремою на душі та з синьо-жовтими звоями, в яких був письмовий приписаний папір і бібула, самі ж ми були напхані (за сорочками на грудях і по кишенях) різними “бриками” з латини чи греки, з повидираними картками з української й польської літератури, щоб помогти собі, як буде можна, при письмових задачах (Дзедзик)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осьмак — осьма́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осьмак — -а, ч., заст. 1》 Старовинна монета вартістю чотири копійки. 2》 Восьма частина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осьмак — ОСЬМА́К, а́, ч., заст. 1. Старовинна монета вартістю 4 коп. Осьмак копи стереже (прислів'я); То він один осьмак у кармані має (з думи). 2. Восьма частина чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. осьмак — Дрібна монета Словник застарілих та маловживаних слів
  5. осьмак — Осьма́к, -ка́; -маки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. осьмак — ОСЬМА́К, а́, ч., заст. 1. Старовинна монета вартістю в 4 коп. То він один осьмак у кармані має (Укр.. думи, 1955, 117). 2. Восьма частина чого-небудь. Словник української мови в 11 томах