отока
ото́ка крав. вузька смужка тканини чи хутра, пришита до краю одягу; облямівка (ст): Поміж головами в круглих кашкетах із чорними отоками видніло кілька голов непокритих людей в цивільних одягах (Лисяк)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me