оферма

офе́рма 1. вул. незграбна, безпорадна людина; недотепа (ср, ст)|| = байтала

офе́рма штабова = офе́рма (ст)

2. військ. новобранець (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оферма — Офе́рма: — нездара (тут: нездатний до війська) [48] — Нездатний до війська [XX] З мене alter Гриць Турчин і оферма, як се мож було надіятися [XX] — неповороткий, невимуштруваний вояк [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. оферма — ОФЕ́РМА. Словник української мови у 20 томах