1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

перепрошення

перепрошення вибачення (м, ср, ст): Він міг би наперед подумати про наслідки, і його перепрошення я не потребую (Авторка)

◊ за перепрошенням перепрошую (уживають, згадуючи непристойну чи делікатну ситуацію)(ст): Прошу пані, де тут, за перепрошенням, у пані кльо́зет? (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепрошення — перепро́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. перепрошення — -я, с. Дія за знач. перепросити I і перепроситися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепрошення — Перепро́шення, -ння; -шення, -шень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перепрошення — ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. перепроси́ти¹ і перепроси́тися¹. До мене з перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар, зібгавши гонор, поліз із пробаченням, запевняючи, що нема чого гніватися (М. Словник української мови у 20 томах
  5. перепрошення — ВИ́БАЧЕННЯ (прохання вибачити), ПРОБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, ПЕРЕПРО́СИНИ розм., ПЕРЕПРО́С заст. — Зараз же хай вона почує твоє вибачення (Ю. Яновський); Особа кинула край стола портфель.. Словник синонімів української мови
  6. перепрошення — ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. перепроси́ти¹ і перепроси́тися¹. До мене з перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар, зібгавши гонор, поліз із пробаченням, запевняючи, що нема чого гніватися (Стельмах, І, 1962, 16)... Словник української мови в 11 томах