пирснути

пи́рснути тріснути (ст): “Закута макітра! Сидить коло баби і посилає цидулки, як міністер”. Решта слів сковзнулася з язика і пирснула, як миляна булька (Нижанківський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пирснути — пи́рснути: отлетѣть отъ удара [ІФ,1890] — випасти [IV] — відлетіти від удару. (Ів.Фр.) [II] Словник з творів Івана Франка
пирснути — пи́рснути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
пирснути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до пирскати. 2》 перен. Швидко, поспішно побігти куди-небудь або розбігтися в різні боки. Великий тлумачний словник сучасної мови
пирснути — ПИ́РСНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до пи́рскати. Густим клубом пирснув догори пісок (І. Франко); Михайло, мов дурний, реготав у бороду, а Жабі, приклавши хустку до очей і рота, ледве стримувалась, щоб не пирснути (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
пирснути — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док. Словник синонімів української мови
пирснути — ПИ́РСНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до пи́рскати. Густим клубом пирснув догори пісок (Фр., V, 1951, 264); Михайло, мов дурний, реготав у бороду, а Жабі, приклавши хустку до очей і рота, ледве стримувалась, щоб не пирснути (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
пирснути — Пи́рснути, -ну, -неш гл. 1) Брызнуть. Пирснула мені в вічі погожої води. Г. Барв. 398. 2) Выпрыснуть. Так і пирснуло з рук намисто 3) Фыркнуть. Словник української мови Грінченка