побурхати

побу́рхати 1. скуйовдити (зачіску)(м, ср, ст)

2. зім'яти, розкинути (застелену постіль)(м, ср, ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побурхати — побурха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побурхати — -ає, док. Бурхати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побурхати — ПОБУРХА́ТИ, а́є, док. Бурхати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
  4. побурхати — ПОБУРХА́ТИ, а́є, док. Бурхати якийсь час. Словник української мови в 11 томах