побурхати
побу́рхати 1. скуйовдити (зачіску)(м, ср, ст)
2. зім'яти, розкинути (застелену постіль)(м, ср, ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побурхати — побурха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побурхати — -ає, док. Бурхати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побурхати — ПОБУРХА́ТИ, а́є, док. Бурхати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
- побурхати — ПОБУРХА́ТИ, а́є, док. Бурхати якийсь час. Словник української мови в 11 томах