покнаяти
покна́яти вул. 1. піти (ст)
2. поїхати (ст): – А ти взагалі звідки виліз? Казала твоя стара (я її раз за руского бачив, дуже змарніла), що ти покнаяв десь до Кракова? (Лисяк)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me