полярес

поля́рес (пуля́рес) гаманець (Лучук) (м, ср, ст): Нарешті сказав командир: “Я називаюся Бойтель. Знаєте, що це є бойтель?” І він витягнув гаманця з грішми й потряс ним. Поручник Чучкевич запитав сотню: “Отже, як називається наш командир?” Сотня мовчала. Чому – я не знаю. Але щоб не було скандалу, я виступив три кроки вперед: “Наш командир називається Пулярес!” (Селепко)|| = гавернік

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полярес — ПОЛЯ́РЕС. Словник української мови у 20 томах