попис

по́пис дійство, показ, демонстрування (ст): Після вичерпання програми попису роздали нагороди за чергою, встановленою конкурсовим жюрі (Авторка); Не тільки публіка, але й поліціянти, що приступили до Степана, були видимо розбавлені таким студентським вибриком і тільки лагідно покартали “пана академіка”, що таких пописів не можна робити в публічному місці (Мельник); Площа називається тепер площею Національної Гвардії, на честь польської гвардії, що тут відбувала пописи в 1848 році (Крип'якевич)

◊ поле по́пису галузь, ділянка, у якій можна якнайкраще виявити свої здібності, уміння тощо, пописатися (ст): Це було моє поле попису (Авторка)