прикуцнути

прику́цнути присісти (ст): Петрусь, семилітній рахітичний хлопчина, прикуцнувши у траві, тримає за крила польового коника (Чернява); Прикуцнувши під ним та притуливши вухо до підвіконня, я міг підслухати все, про що в кухні йшла бесіда (Керницький)