пястук

пясту́к (п'ясту́к) кулак (ст): Треба було втікати. Ударом п'ястука висадив віконні рами разом зі склом і вискочив на вулицю. На тому кінець (Нижанківський); Бурилець відчув, як її рука в його долоні затремтіла та пробувала затиснутися в пястук (Ярославська); Зрештою, інші сиділи в клясі і денервувалися. Вони умовленими знаками питали тих товаришів, що мали годинники, яка година. Пи́таний сиґналізував пальцями, а той сиґнал виглядав так: коли, приміром, до дзвінка було ще одинадцять хвилин, тоді показував на обох руках десять пальців, а потім замикав п'ястук і ще правою рукою показував один палець – звичайно, палюх – разом одинадцять пальців. Опісля затулював п'ястук правої руки і шарпав ним три-чотири рази, начеб потягав жердкою від дзвінка, це означало, що до кінця лекції ще одинадцять хвилин. По якімсь часі знов йшов запит, а потім сиґналізовано відповідь вже меншою кількістю пальців і так дальше, аж вкінці по коридорах гімназії залунав визвольний гомін дзвінка, і рівночасно почали галасувати учні інших кляс, що вибігали на коридор (Шухевич)

♦ то так до того йде, як п'ясту́к до но́са про те, чого не вдається зробити (Франко)