1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

підковуватися

підковуватися шк. ґрунтовно, ретельно вчитися; старанно готуватися до іспиту (ст)||заковувати

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підковуватися — підко́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підковуватися — -уюся, -уєшся, недок., підкуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 розм. Набувати додаткових знань або певного досвіду, відомостей, спеціальної підготовки. 2》 тільки недок. Пас. до підковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підковуватися — ПІДКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДКУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док. 1. розм. Набувати додаткових знань або певного досвіду, відомостей, спеціальної підготовки. Ця новина неабияк порадувала її. Увага райкому полестила їй. Словник української мови у 20 томах
  4. підковуватися — підко́вуватися / підкува́тися на всі чоти́ри. Добре навчатися чогось, набувати глибоких знань. (Вітровий:) Там у мене в курені ціла бібліотека, читаю, вчусь, веду бесіди в ланках як агітатор .. Одним словом, підковуюсь на всі чотири (О. Корнійчук). Фразеологічний словник української мови
  5. підковуватися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  6. підковуватися — ПІДКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДКУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док. 1. розм. Набувати додаткових знань або певного досвіду, відомостей, спеціальної підготовки. Ця новина неабияк порадувала її. Увага райкому полестила їй. Словник української мови в 11 томах