резиґнація

Значення в інших словниках

1. резиґнація — Резиґна́ція: — відмова від чогось, байдужість [53] Словник з творів Івана Франка
2. резиґнація — резиґна́ція іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
3. резиґнація — -ї, ж., книжн., заст. Цілковита покірливість долі. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. резиґнація — Уступ, відмова Словник чужослів Павло Штепа
5. резиґнація — Ї, ж., книжн., заст. Цілковита покірливість долі; відмова від опору, боротьби. Хай і відринувши утому резиґнацій, Нам не побачить обрій на очах. (Т.1, кн.2:9); Сьорбають юшку і, повні філософських резиґнацій, мізкують, з кого б смажити печеню... (П-2:44). Словник поетичної мови Василя Стуса
6. резиґнація — РЕЗИҐНА́ЦІЯ, ї, ж., книжн., заст. Цілковита покірливість долі. Виснажені болем, наші нерви отупіли; ми не говорили з собою нічого і з тупою резиґнацією ждали ранку (І. Словник української мови у 20 томах
7. резиґнація — ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст. Словник синонімів української мови
8. резиґнація — Резиґна́ція, -ції, -цією (лат. resignatio) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)