ринка
ри́нка кухонна посудина, каструля (ср, ст): Курку порізати на частинки, пригнітити на товщі і покласти її до ринки з покришеною городиною (Ліщинська); Під стіною комода, на ній, на старім місці, ринка, синя ринка з молоком (Нижанківський)||баняк
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ринка — ри́нка іменник жіночого роду невисока глиняна миска * Але: дві, три, чотири ри́нки розм. Орфографічний словник української мови
- ринка — див. лице Словник синонімів Вусика
- ринка — -и, ж., розм. Невисока глиняна миска, яка розширюється вгору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ринка — РИ́НКА, и, ж., розм. Невисока глиняна миска, яка розширюється вгору. В печі в ринках та мисках покотом лежала посмажена цілісінька зграя курей, качок, індиків, гусей... (І. Словник української мови у 20 томах
- ринка — Сковорідка Словник застарілих та маловживаних слів
- ринка — МИ́СКА (посудина для їди у вигляді широкої чашки); ПОЛУ́МИСОК, ПІВМИ́СКА заст. (неглибока); МИСЧИ́НА розм. (невелика); МИ́СА заст. (велика); РИ́НКА розм. (невисока глиняна); КАНДІ́ЙКА діал. (з трохи загнутими досередини вінцями). Словник синонімів української мови
- ринка — Ри́нка, -нки, -нці; ри́нки́, ри́но́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ринка — РИ́НКА, и, ж., розм. Невисока глиняна миска, яка розширюється вгору. В печі в ринках та мисках покотом лежала посмажена цілісінька зграя курей, качок, індиків, гусей… (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- ринка — Ринка, -ки ж. Родъ глиняной кастрюли. Шух. I. 264. Вас. 181. Чигиринці спекли чорта в ринці, а таращанці ззіли вранці. Ном. № 721. ум. ри́ночка. Словник української мови Грінченка