розвіятися

розвіятися:

розвіятися як дух зникнути (ст): Рижий казав поставити мені пиво й обійняв за шию. Раб Божий розвіявся як дух... По десятому пиві, як Рижий раз на десять хвилин отворяв очі, я пригадував собі Раба Божого (Нижанківський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвіятися — розві́ятися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розвіятися — [роузв’ійатиес'а] -в'ійус'а, -в'ійеіс':а, -в'ійеіц':а, -в'ійуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. розвіятися — див. розвіватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвіятися — РОЗВІ́ЯТИСЯ див. розвіва́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. розвіятися — розві́ятися по сві́ту (по сві́ті). 1. Зникнути, загубитися. Щоб не розвіялось по світу те, як кажуть, фантастичне оповідання дідугана, я списав його для моїх земляків (О. Стороженко). 2. Опинитися в різних місцях, далеко один від одного. Фразеологічний словник української мови
  6. розвіятися — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  7. розвіятися — РОЗВІ́ЯТИСЯ див. розвіва́тися. Словник української мови в 11 томах