рондель
рондель 1. каструля з ручкою (ср, ст)
2. сковорода (ср, ст)||пательня
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рондель — ронде́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рондель — -я, ч. Старовинна французька віршова форма з обов'язковим повторенням у строфі тих самих рядків у певному порядку; віршований твір, написаний у такій формі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рондель — РОНДЕ́ЛЬ, я, ч. Старовинна французька віршова форма з обов'язковим повторенням у строфі тих самих рядків у певному порядку; віршований твір, написаний у такій формі. У Тичини трапляються і такі класичні форми вірша, як рондем (“Іду з роботи я, з завода”) (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- рондель — ронде́ль (франц. rondelle – щось кругле, від лат. rotundus – круглий) вид закінченого поетичного твору з 13 віршів на 2 рими з повторенням першого вірша тричі, а другого – двічі. Словник іншомовних слів Мельничука
- рондель — Ро́ндель, ро́ндля, в -длі; ро́ндлі, -длів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рондель — РОНДЕ́ЛЬ, я, ч. Старовинна французька віршова форма з обов’язковим повторенням у строфі одних і тих самих рядків у певному порядку; віршований твір, написаний у такій формі. Словник української мови в 11 томах