руханка

ру́ханка фізична зарядка; гімнастика (ст): У цьому спогаді я вирішив згадати лише одного з них – професора Степана Гайдучка, який, до речі, не мав академічних кваліфікацій. Він був учителем руханки на Філії з 1928 р., тобто з часу, коли польська влада перший раз в історї шкільництва в Галичині впровадила в шкільну програму цей предмет як обов'язковий. До цього часу ігри і забави були необов'язковим предметом. Перед Першою світовою війною дехто з учнів ходив на руханку до “Сокола”. Провідником вправ був там тоді Батько українського спорту – проф. Іван Боберський, професор УАГ, а допомагали йому старші учні, між ними і Степан Гайдучок (Микитович)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. руханка — ру́ханка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. руханка — -и, ж., зах. Фізичні вправи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. руханка — РУ́ХАНКА, и, ж., зах. Гімнастика, фізичні вправи. То Наталка прала на річці. Запнута кулинкою, орудувала на сонці над водою, як вправний спортсмен на вранішній руханці (І. Багряний); “Як я маю зайвий час, читаю радо, графине”. Словник української мови у 20 томах
  4. руханка — (-и) ж.; пласт. Зарядка. пласт. сл. Словник жарґонної лексики української мови